Маріанна Ярославівна Кіяновська (17 листопада 1973, Нестеров, нині Жовква Львівської області) — українська поетеса, прозаїк, есеїст, перекладач, літературний критик та літературознавець. Член Національної спілки письменників України.<br/>1997 року закінчила філологічний факультет Львівського університету.<br/>У студентські роки належала до жіночого літературного угруповання ММЮННА ТУГА (за першими літерами імен: Мар'яна Савка, Маріанна Кіяновська, Юлія Міщенко, Наталка Сняданко, Наталя Томків і Анна Середа; ТУГА — «Товариство усамітнених графоманок»).<br/>Координатор Львівського осередку Асоціації українських письменників.<br/>У січні 1999 року була учасницею акції «Січ Уяздовська» (Варшава). У квітні — жовтні 2003 року — стипендіат програми Міністра культури Польщі «Gaude Polonia».<br/>У 2004—2006 роках вела рубрику «Нова польська література» у журналі «Кур'єр Кривбасу».<br/>З 2011 року є засновницею та директором незалежної літературної премії «Великий Їжак», якою відзначаються автори найкращих сучасних україномовних книжок для дітей. Основною метою цього визначного й безпрецедентного для України, українського дитячого письменництва, книговидавництва й літератури в цілому, проекту - є популяризація якісної друкованої книги серед дітей та підлітків й формування європейської читацької порядності та свідомості, серед засилля піратських копій та оцифровок, та передусім - піднесення культури читання серед молодих українців до належного та справедливого рівня ознаки престижу й високого соціального статусу.<br/>Твори Кіяновської перекладалися англійською, білоруською, польською, сербською та російською мовами. Учасниця кількох антологій.<br/>Публікує вірші та переклади у періодичних виданнях. Лауреат премій імені Богдана-Ігоря Антонича та видавництва «Смолоскип». Лауреат премії імені Нестора Літописця за найкращу літературну публікацію у журналі «Київська Русь» (2006).<br/><b>Авторка поетичних збірок:</b><br/>1997 — «Інкарнація»;<br/>1999 — «Вінки сонетів»;<br/>2000 — «Міфотворення»;<br/>2002 — «Кохання і війна» (у співавторстві з Мар'яною Савкою);<br/>2004 — «Книга Адама»;<br/>2005 — «Звичайна мова»;<br/>2008 — «Дещо щоденне»;<br/>2008 — «Стежка вздовж ріки»;<br/>2014 — «ДО ЕР»;<br/>2014 — «373»;<br/>2016 — «Листи з Литви / Листи зі Львова» (у співавторстві з Мар'яною Савкою).