Антонич Богдан-Ігор Васильович<br/>Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.<br/>Богдан Ігор Анто́нич (*5 жовтня 1909, Новиця — †6 липня 1937, Львів) — український поет, прозаїк, перекладач, літературознавець.<br/>Через офіційну заборону ширше знаний лише з середини 1960-х; справив значний вплив на сучасну українську поезію; філософська лірика, релігійні, космічні мотиви, відгомін лемківського фольклору і поганської символіки; впливи Омара Хайяма, В. Вітмена; прозові твори; переклади; статті літературно-критичного і теоретико-літературного характерів.<br/>Біографія<br/>Богдан Ігор Антонич народився у с. Новиця Горлицького повіту на Лемківщині (тепер - територія Польщі) в родині священика. Справжнє прізвище батька було Кіт, яке родина змінила перед народженням єдиного сина. Початкову освіту майбутній поет здобував під наглядом приватної вчительки. Упродовж 1920-1928 навчався у гімназії гуманітарного типу імені Королеви Софії у Сяноку. "На цілу Лемківщину це була одинока гімназія, де вчили також і української мови" (М. Кудлик, однокласник Антонича). Протягом 1928-1933 Антонич - студент Львівського університету Яна Казимира, де навчався на філософському факультеті (спеціальність - польська філологія). Серед викладачів Антонича були літературознавці В. А. Брухнальський, Є. Кухарський, славіст В. Ташицький, філософ К. Твардовський, мовознавець Є. Курилович та ін. Антонич брав активну участь у роботі семінарів професорів Г.К. Ґертнера (польська мова), Ю. Кляйнера (польська література) та Я. Янува (українська (руська) мова та література), під їхнім керівництвом писав наукові роботи.<br/>Гурток студентів-україністів у Львові, червень 1931 р. 2 ряд знизу, перший зліва — Б.І. Антонич, поряд — Ірина Пеленська, посередині — лектор О. Шемлей.Ще під час навчання в університеті Антонич пристрасно включився в літературне та громадське життя столиці Західної України, був членом гуртка студентів-україністів при Науковій секції Товариства "Прихильників освіти", наполегливо почав вивчати нюанси української мови, вчитуючись не тільки в словники та граматично-лінгвістичні підручники, але також у твори поетів Радянської України. Перший свій вірш поет опублікував 1931 року у пластовому журналі «Вогні». Потім він містив поезії в багатьох періодичних виданнях. Незважаючи на велику поетичну творчість і трудний процес засвоєння літературної мови, поет все-таки знаходив час на працю в інших жанрах та на публіцистику. Він виступав з доповідями про українську та чужу літератури; робив переклади; писав рецензії; на сторінках преси сперечався про політичні та громадські справи; публікував сатиричні фейлетони та пародії, що в них виявив гостру дотепність; у «Дажбозі» вів літературну хроніку. Крім того, він пробував своїх сил у прозі та драматургії. Залишилася незакінчена новеля «Три мандоліни» та великий фрагмент повісти, що мала називатися «На другому березі». Він склав лібретто до опери «Довбуш», що її мав написати Антін Рудницький. Треба згадати і редакторську діяльність Антонича: він деякий час редагував журнал «Дажбог» і також, з Володимиром Гаврилюком, журнал «Карби». Антонич також малював, грав на скрипці і компонував музику, навіть мріяв бути композитором. Ці галузі мистецтва, особливо малярство, дуже сильно вплинули на його лірику. Помер Антонич на двадцять восьмому році життя. Запалення сліпої кишки привело до дуже тяжкого запалення олегочної, що його все-таки лікарям вдалося перебороти. Але як поет уже видужував, перевтомлене довгою і високою гарячкою серце не витримало.<br/>Твори<br/>Поетичні твори:<br/>Привітання життя: книжка поезій. Львів, 1931; <br/>Велика гармонія (збірка друкувалась 1932-33 рр. у періодиці; повністю надрукована 1967 р.); <br/>Три перстені: поеми й лірика. Львів, 1934; <br/>Книга Лева. Львів, 1936; <br/>Зелена Євангелія. Посмертне видання. Львів, 1938; <br/>Ротації. Посмертне видання. Львів, 1938; <br/>Низка поезій поза збірками; <br/>Лібрето до опери "Довбуш" (у двох редакціях); <br/>Поетичні переклади (Ашіль Мільєн, Владислав Белза, Ярослав Врхліцький, Густав Фальке, Райнер Марія Рільке). <br/>Прозові твори:<br/>На другому березі (незакінчений роман); <br/>Політик (сатаричний гротеск); <br/>Три мандоліни (новела); <br/>Окремі твори у фрагментах.<br/>Літературно-критичні статті:<br/>"Національне мистецтво" <br/>"Між змістом і формою" <br/>"Становище поета" <br/>"Як розуміти поезію" <br/>"Сто червінців божевілля" <br/>Зібрання творів:<br/>Антонич Б. І. Перстені молодості: До тридцятиліття від смерті поета (1909–1937) / Підгот. текстів, упоряд., приміт. та критико-біогр. нарис М. Неверлі. — Пряшів: Слов. пед. вид-во в Братіславі. Відділ укр. літератури в Пряшеві, 1966. — 371 с. <br/>Антонич Б. І. Зібрані твори / Зредаґували С. Гординський і Б. Рубчак. — Нью-Йорк, Вінніпеґ: Слово. Об’єднання Українських Письменників в Екзилі, 1967. — 400 с. <br/>Антонич Б.-І. Пісня про незнищенність матерії: Поезії / Упоряд., вступ. стаття і примітки Д. Павличка. — Київ: Рад. письменник, 1967. — 451 с. <br/>Антонич Б.-І. Поезії / Редкол.: В. В.Біленко та ін.; Вступ ст. М. М. Ільницького; Упорядкування, примітки і словник Д. В. Павличка. — Київ: Рад. письменник, 1989. — 454 с. — (Б-ка поета). <br/>Антонич Б.-І. Твори / Ред.-упоряд. М. Москаленко; упоряд. Л. Головата; авт. передм. М. Новикова. — Київ: Дніпро, 1998. — 591 с. <br/>Антонич Б.-І. Велика гармонія: (Модерністична поезія ХХ ст.): Для ст. шк. віку / Упоряд., передм., прим. Д. В. Павличка; [Худож. оформ. М. С. Пшінки, А. О. Лівня]. Фронтиспіс О. Л. Кульчицької. — Київ: Веселка, 2003. — 350 с. іл. — /Шк. б-ка/. <br/>Антонич Б. І. Три перстені / Передмова М. Ільницького; Упорядкування, підготовка текстів, наукове та літературне редагування, пошук архівних матеріялів Д. Ільницького; Художнє оформлення, макет, комп&#039;ютерна верстка, художнє фото та фотокопіювання архівних матеріялів Р. Романишин та А. Лесіва. — Львів: Літопис, 2008. — 128 с.