<b>Ви́ктор Григо́рьевич Безору́дько</b> (укр. <i>Віктор Григорович Безорудько</i>, 3 [16] февраля 1913, Хомутец, Полтавская губерния — 10 июля 1985, Лубны, Полтавская область) — украинский советский писатель.<br/>Народився в робітничій сім'ї, з 1923 року родина проживала в Лубнах, там Безорудько закінчив «семирічку», працював у «літейці» заводу «Комсомолець». У 1929—1931 роках навчався в Харківському поліграфічному інституті.<br/>Жив у Лубнах, з 1933 по 1957 рік працював у районній газеті «Червона Лубенщина».<br/>1955 року його оповідання надруковане в обласній газеті «Зоря Полтавщини».<br/>У 1956 році його твори вже друкують «Перець» та «Крокодил». Автор гумористичних оповідань:<br/>«Онопрій Мінімум» (1957) — перша збірка, гуморесок,<br/>«Феномен» (1959),<br/>«Гуморески» (1961),<br/>«Перше побачення» — кіноповість (1962),<br/>«Солом'яний капелюх» (1964),<br/>«Рятуйся, хто може!» (1964),<br/>«Три мушкетери з Сухих Млинців» (1965),<br/>сатирично-фантастичного роману «Нейтрино залишається в серці» (1968),<br/>«Привид Чорного острова» (1975),<br/>повісті «Ти мене любиш, Яшо?» (1972),<br/>«Покажіть Тимошеві Венеру» (1983).<br/>Співавтор сценарію (разом з Петром Лубенським) художнього фільму «Перший парубок» — 1958 року відзнятий. За даними радянського кінопрокату, фільм переглянуло 19.8 млн глядачів.<br/>Його твори перекладалися на білоруську, болгарську, литовську, російську, сербську та хорватську мови.<br/>У журналі «Перець» № 3 за 1983 р. розміщено дружній шарж А. Арутюнянца, присвячений 70-річчю письменника